КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 167 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"

Незалежна і Єдина

Автор: Наталія Козленко

Автор: Наталія Козленко

Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?


У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?


Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.


У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?


Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!


Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!

Вірші про Україну

Автор: Юля Турчина

Автор: Юля Турчина

Дивися, безкрайнєє, синєє небо,
Стоїть над землею, неначе шатро.
Воно посилає любов нескінченну
І щиро дарує надію й добро.
У цьому шатрі килими золотаві –
Із соняхів, жита, пшениці, вівса.
А десь майоріють, як крапельки неба,
Волошки блакитні. Яка ж то краса!
Тут мешкають люди привітні та чесні,
Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.
Земля наша щедра, родюча, багата –
Усіх нагодують безмежні лани.
Хай знає весь світ про казкову країну,
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна!
Найкраща, безцінна, любима земля.

***
Якось каже мати сину:
– Я молюсь за Україну,
Щоб народ щасливим був,
Про негоди позабув,
Із домівок, хат усіх,
Хай луна дитячий сміх,
Хай шанують стариків,
Скрізь звучить веселий спів,
Хай обходить всіх ненастя,
Серце хай тремтить від щастя!
І я вірю, Матір Божа
Україні допоможе!

***
Фарби дасть мені матуся,
Малювати я навчуся.
Намалюю рідний край –
Дім в селі, ставок і гай,
Синє небо, жовте сонце
Загляда до нас в віконце,
Чорнобривці тут на гряді,
Полуниці в палісаді,
І хліба вже чималі,
В небі линуть журавлі.
Тут і гори, і долини,
Тут річки, моря, рівнини,
Тут тварини і птахи,
Ось струмок сховавсь у мхи.

Мати в аркуш подивилась,
Посмішка в очах з’явилась.
І сказала мати сину:
– Як люблю я Україну!
Ця країна чарівна
І єдина в нас вона.

***

Який цікавий світ навколо,
Ти, друже, тільки придивись!
На небі сонця жовте коло,
А поруч з домом – сад і школа,
Живи, дорослішай і вчись!
Дивись на квіти, на дерева,
Вивчай птахів, комах, тварин,
Ти станеш кращим і, напевно,
В життя підеш сміливо й певно,
Та пам’ятай, ти не один!
З тобою вся твоя родина:
Батьки, бабусі та діди,
З тобою друзі, Батьківщина,
Тож, уперед, мій друже, йди!

Колисанки

Ходить сон коло вікон,

А дрімота коло плота.

Питається сон в дрімоти:

-Де будемо ночувати?

-Де хатинка теплесенька,

Де дитинка малесенька,

Там будемо ночувати,

Дитиноньку колихати.

Молитва за рідну мову

Автор: Юрко Шкрумеляк

Автор: Юрко Шкрумеляк

Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.

Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова –
Мов троянда поміж цвітом.

Хоч би й хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, –
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити. Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.

Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!

ВІРШІ ПРО УКРАЇНУ ТА ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

Що таке Батьківщина? Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата, під тополями хата,
Під вербою криниця, в чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека, і діброва далека,
І веселка над лісом, і стрімкий обеліск.
-----------------------------------------------------------------------------
Прапор – це державний символ, він є в кожної держави;
Це для всіх ознака сили, це для всіх ознака слави.
Синьо – жовтий прапор маєм: синє небо, жовте – жито;
Прапор свій оберігаєм, він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо, ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже – народом українським в Україні.
-----------------------------------------------------------------------------
У рідному краї серце співає –
Одна Україна – і двох не буває,
Місця, де ми народились – святі:
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

-----------------------------------------------------------------------------
Джерела веселі, струмки невеличкі,
Водою повнять океани та річки.
Любов до Вкраїни. Матері й слова
Віками живить нашу рідну мову!
Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба нам, є,
А хто свою мову забуде –
Той серце забуде своє.

Є щось святе в словах: мій рідний край.

Для мене це матусі пісня ніжна

І рідний сад від квіту білосніжний.

І той калиновий у тихім лузі гай.

-----------------------------------------------------------------------------
Наша славна Україна, наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна ще миліша за наш край?
-----------------------------------------------------------------------------
Моя Україна – зоря світанкова,
Пшеничні лани, голубі небеса,
Її солов’їна калинова мова
Світиться, наче на сонці роса.
-----------------------------------------------------------------------------
Рідна земле, моя Україно, знаю, житимеш ти у віках,
І цвістиме довічно калина, буде небо купатись в житах.
-----------------------------------------------------------------------------
Хай світанки твої, Україно,
Сонце сяйвом мережить своїм,
Щира пісня земна в простір лине
І всміхається щастям наш дім.
-----------------------------------------------------------------------------
Моя Україно, хай доля сія волошками синіми в житі.
Моя Україно – домівка моя, найкраща у цілому світі
-----------------------------------------------------------------------------
Звідки ти взялася, Україно – ненько?..
Може, із землиці, що така рідненька?
Може, із тополі, що в степу зростає?
Може, із соловейка, що на ній співає?
Може, із калини, що у полі квітне?
Може. Із квітини, що в саду розквітне?

Наш герб – тризуб. Це воля, слава, сила.

Наш герб – тризуб. Недоля нас косила.
Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям.
-----------------------------------------------------------------------------
Слова палкі, мелодія врочиста,
Державний гімн ми знаємо усі
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.
-----------------------------------------------------------------------------
Україно! Символи твої пронесемо ми через віки!
Через всі замріяні світи, лиш тобі серця даруємо палкі!
На дорогах Всесвіту для нас урочисто гімн тепер звучить!
У шанобі, з трепетом у серці і дорослий і малий мовчить!
-----------------------------------------------------------------------------
Вітчизно наша, рідна Україно!
Ти йдеш дорогою до щастя і весни.
Тебе ми любимо так віддано і вірно,
Маленькі й щирі дочки і сини.
У нашім серці верби і калини,
І рушники, що в квітах на стіні,
І щирая любов до України
Та колискові мамини пісні.
Ти наша мати, рідна Україно!
В твоїх садах щебечуть солов’ї.
Для нас тир наймиліша і єдина,
Бо ми маленькі паростки твої.

Всі ми – діти українські, вкраїнського роду.

Українці – то є назва славного народу.
Україна – то край славний, аж по Чорне море,
Україна – то лан пишний, і степи, і гори.
І як нам України щиро не кохати?
Адже нас по – українські вчили розмовляти.
І як нам України щиро не любити?
Тут росли ми, тут навчили нас у світі жити.
-----------------------------------------------------------------------------
Я – українець. Над Дніпром
Стоїть в саду вишневім хата.
Кущі калини під вікном,
Криниця, журавель з цебром
І скибка місяця щербата.
-----------------------------------------------------------------------------
Україно! Мій коханий краю, мати наша рідна і свята!
Небо чисте над тобою має, медом диха нива золота.
-----------------------------------------------------------------------------
Живи, Україно, живи для краси, і сили, і слави, і волі.
Шуми, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі.
-----------------------------------------------------------------------------
Ця земля колише вічне жито, береже співучі ручаї.
В цій землі, веселкою сповитій, сплять суворі прадіди мої.
Б’ють живі джерела під землею і Дніпро гримучий не змілів.

Так, я рідний син землі цієї, так, я син великої землі.
-----------------------------------------------------------------------------
Слава тобі, Україно, від роду до роду.
Як накажеш – ми поляжем за твою свободу.
Слава тобі, Україно, невмируща слава.
Да святиться твоя воля і твоя держава!

Україно, лагідна і мила! Водночас велична і проста!

Ти мене з дитинства полонила, закохала в сонячні жита.
У дніпрові воду, синю – синю, у небес невичерпну блакить,
В шум гаїв, у пісню солов’їну, що не вмовкне в вихорі століть!
-----------------------------------------------------------------------------
Батьківщини рідної сади нахилились цвітом до води.
Кожна гілка – в сонці у теплі щедро пахне соками землі.
Батьківщини рідної гаї кличуть серце в затінки свої.
Зупинись і слухай солов’я, і відчуй, що це земля твоя.
-----------------------------------------------------------------------------
Україно, земле рідна, земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна
Ти, як мати, найрідніша, ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша, наша отча сторона.
-----------------------------------------------------------------------------
Небеса блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жита.
Це знамено рідне – злото й синява.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить.
По долині - жито, по горі – блакить.