ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ на 2017/2018 навчальний рік

№ з/п Термін проведення Захід Відповідальний Відмітка про виконання
«Мій рідний край».Вивчення історії рідного краю.
1. Протягом року Мій рідний край. Вивчення історії м. Харкова. Голова МО історії та географії, Яковлева Т.С.
2. Протягом року Етнографічні особистості. Видатні особистості – вихідці із нашого краю. Збір цікавого історико-етнографічного матеріалу Голова МО історії та географії, Яковлева Т.С.
3. Протягом року Географічне положення, територія рідного краю. Загальна характеристика рельєфу рідного краю, погода і клімат. Місце таборування козаків. Голова МО історії та географії, Яковлева Т.С.
4. Протягом року Опанування початкової туристсько - спортивної майстерності: карта. Компас, туристське орієнтування та поняття азимуту, в’язання вузлів, встановлення намету. Види багать. Бівак. Голова МО історії та географії, Яковлева Т.С.
5. Протягом року Проведення туристсько-краєзнавчих подорожей. Класні керівники 1-11 класів.
Вивчення історії запорізького козацтва.
6. Протягом року Вивчення побуту, місця проживання запорізьких козаків. Поняття «козак», його морально-психологічна суть. Козацьке побратимство. Кодекс лицарської звитяги та лицарської честі. Учитель історії Миргород О.В.
7. 12.10-16.10 Виставка історичної та культурної спадщини козацтва. Історична література, думи, перекази, міфи, пісні, прикази та прислів’я про козаків. Особливості козацького фольклору; казки, легенди, оповідки, балади, думи, героїчний епос. Історія місцевих козацьких осередків або інших учасників змагань за волю та незалежність України. Сучасні літературні твори на козацьку тематику. Вчитель української мови та літератури Грицюк Н.М., педагог - організатор.
8. Протягом року Вивчення козацької зброї, місця основних битв запорізьких козаків. Козацьке побратимство. Кодекс лицарської звитяги та лицарської честі. Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Шигалевський А.В.
Духовні цінності запорізьких козаків.
9. 12.10-16.10 Години спілкування «Козацький рівень культу Роду та народу, культ Батька-Матері, Дідуся –Бабусі. Батько захисник сім’ї. Мати берегиня роду». «Значення християнської віри для козаків - служити Богові, Батьківщині, ближньому». «Роде наш красний» (родинні свята). «Шляхетність, мудрість, відвага, лицарство – духовне ядро козацької душі». Класні керівники 1-11 класів.
10. 14.10. Святкування Покрови Пресвятої Богородиці. 14 жовтня День українського козацтва. Класні керівники 1-11 класів, педагог - організатор
Учнівське самоврядування. Відродження народних мистецьких традицій
11. 10.09. Козацька Рада (Козацьке коло)- створення дитячого об’єднання за зразками козачих об’єднань-рою. Вибір ройового отаману. Педагог - організатор
12. 06.01-14.01. Відродження народних мистецьких традицій. Обрядові свята кожної пори року: колядки, щедрівки, зажинки, обжинки. Першої борозни, веснянки. Свято Різдва(вертеп). «Калиновий цвіт» тощо. Вчитель української мови та літератури Грицюк Н.М., педагог - організатор
13. 01.12-05.12. Майстер –клас із вишивки стібком. Вчитель трудового навчання
14. 09.05. Виставка вишиванок та вишивки педагог - організатор
Відродження військово - спортивного мистецтва українського козацтва.
15. Протягом року Історичні витоки козацьких єдиноборств та їх основні види. Основи військового впорядку. Вчитель предмету «Захист Вітчизни» Шигалевський А.В.
16. 05.12.-06.12. Конкурс строю та пісні. Заступник директора з ВР Плосконенко Т.Ф., вчитель предмету «Захист Вітчизни» Шигалевський А.В.
17. Протягом року Участь у спортивних змаганнях. Голова МО фізичного виховання Амеліна О.Є.

Соборность Украины: суверенитет и целостность государства

22 января 1918 года был провозглашен Четвертый универсал первого украинского правительства - Центральной Рады, в котором Украина объявлялась самостоятельным государством - Украинской Народной Республикой (УНР).22 января 1919 г. ровно через год, возникшая вследствие распада Австро-Венгерской империи Западноукраинская Народная Республика с центром во Львове также объявила о своем желании объединиться в единое государство.Под перезвон колоколов Святой Софии на Софиевской площади, возле памятника гетману Богдану Хмельницкому, в присутствии десятка тысяч киевлян лидеры УНР и полномочная делегация ЗУНР приняли решение об объединении двух, разделенных исторической пропастью, ветвей украинского народа, заявили о своем непоколебимом намерении построить соборное Украинское государство. Таким образом, впервые за последние шестьсот лет был сделан серьезный шаг к объединению большинства этнических украинских земель.Окончательная ратификация Акта Соборности планировалась на заседании Учредительного собрания - первого украинского парламента, который так и не был созван. К тому времени УНР по объективным причинам прекратила свое существование. Потенциал, заложенный в Акте соборности, так и не был до конца реализован, однако, тем не менее, сыграл значительную роль в развитии национальной политической мысли в последующие десятилетия, а также в формировании государственнического мышления украинского народа.Соборность- (греч Katholikos - всеобщий) – философское понятие, означающее добровольное объединение людей и характеризующееся общим принципом устроения бытия. Существует два аспекта соборности: соборность единства территории проживания и соборность в душах людей украинских. Понятие “соборность” появилось в нашем научном и политическом лексиконе сравнительно недавно, хотя для украинского народа, веками лишенного своей собственной государственности и разорванного на части между соседними странами, данная проблема всегда была особенно болезненной и невероятно сложной: идея всеукраинского единства, соборности никогда не оставляла его.Ее истоки берут начало с периода Киевской Руси, Галицко-Волынского государства, освободительной войны под предводительством Богдана Хмельницкого, Гетьманщины. Вспомнить хотя бы, как настойчиво добивался Богдан Хмельницкий расширения территории украинского казацкого государства “до Львова, Холма и Галичи”.Носителями идеи соборности справедливо считаются деятели Кирилло-Мефодиевского братства (к которому принадлежал и Тарас Шевченко), "Русской троицы" во главе с Маркияном Шашкевичем, работавшей в Галиции, видные украинские ученые Михаил Драгоманов, Иван Франко, Михаил Грушевский.Главной причиной поражения украинской революции начала XX в., по мнению историков, кроме экономической, была разобщенность внутри общества, отсутствие единства в решении важных вопросов. Также же остро стоит эта проблема и сейчас. Чтобы достичь этого единства, необходимо иметь концепцию соборного государства, которое возможно только при условиях повышения уровня культуры, исторической правды. Главным фундаментом единства должна быть украинская национальная идея, а это не просто лозунг — это философия нашего происхождения, бытия и развития.Основная угроза соборности Украины идет от политической конъюнктуры внутри нашей страны. Определенные политические силы считают себя независимыми от центральной власти, создавая себе отдельные «вотчины» в регионах. Это не что иное как духовный кризис. В основе духовного кризиса лежит мировоззренческий, опередивший и политический, и экономический. Но надеяться на государство бессмысленно, потому что в конце концов общество и выступает его организатором.Украинцы должны сами решать проблему своей соборности, а это возможно только через систему единства граждан, объединения всех тех, кто связывает себя с Украиной. Главная задача — создавать с помощью своей самоорганизации способы решения проблемы соборности.Следует заметить, что соборность, конечно, не является лишь сугубо украинским явлением. Это общий, органический признак любой нации, - непременное условие ее развития и процветания, консолидации нации, сохранения территориальной целостности государства, укрепления единства ее регионов. единство всех ее граждан, независимо от их национальности.Наши предшественники дальновидно подчеркивали, что соборность — это не только объединение украинских земель, это, прежде всего, монолитность украинской нации. И счастливое будущее Украины возможно лишь при условии духовного и политического единства, социального партнерства, гражданского консенсуса. Унитарность нашего государства закреплена в Конституции Украины, а целостность территории является ключевым фактором ее суверенитета. Тем более, что нынешнее Украинское государство унаследовало демократические традиции и государственную символику объединенной УНР.

Інформація про Харківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 167 Харківської міської ради Харківської області – учасника Конкурсу – огляду куточків державної та національної символіки

Концепція національно-патріотичного виховання молоді - основний документ у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання учнів.

Школа – осередок, в якому формується національна свідомість і загальнолюдська культура.

Навчальний заклад здійснює освітню діяльність починаючи з 1990 року. Фентісова Ніна Дмитрівна є чинним директором школи з дня заснування закладу. Мережа школи складає 36 класів, що становить 1031 учень. Педагогічну діяльність здійснює 75 вчителів, серед них мають вищу кваліфікаційну категорію – 20, звання «старший учитель» - 5, «учитель-методист»- 6, «Відмінник освіти України» - 1. Кожен вчитель намагається створити доброзичливу атмосферу, враховуючи інтереси і прагнення учнів, їх потенціалу. Так вихованці закладу є переможцями у турнірах, районних олімпіад з фізики та хімії, конкурсах щодо написання творчих робіт, спортивних змаганнях. Гордістю навчального закладу є його випускники: Паша Маргарита - Віце - міс Харкова 2011 року, Слинько Олександр - у 2012 році представлений до нагородження нагрудним знаком «Гордість і надія України».

Одне з пріоритетних напрямків у системі роботи з національно-патріотичного виховання у школі є формування шанобливого ставлення до державних символів України, почуття гордості, розуміння основних ідей патріотизму. Україна, як суверенна держава, відповідно до ст. 20 Конституції України, має власні державні символи: Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн.

У законі України «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Концепції громадського виховання учнівської молоді в умовах розбудови української державності, Концепції національно-патріотичного виховання молоді визначені основні завдання громадянсько-патріотичного виховання, які мають важливе місце в організації як виховної, так і навчальної роботи. Здійснюється національно - патріотичне виховання в школі за такими напрямками: героїко - патріотичний, військово - патріотичний, громадянсько – патріотичний, історико – патріотичний, еколого – патріотичний, духовно-патріотичний.

Формування системи національно-патріотичного виховання в навчальному закладі починається з першого класу, де учнів знайомлять з національною символікою України, яка розміщена в загальнодоступному місці - у фойє школи. Поруч з цим у класних кімнатах є куточки державної та національної символіки. Це дає можливість кожному усвідомити себе частиною нації, сформувати почуття національної гідності.

В основній та старшій школі продовжується робота з національно-патріотичного виховання з вивчення Конституції України, історії символів нашої держави, козацтва, гетьманщини, знайомство з етнічними символами України. Українські вечорниці, посвята у козаки, виховні заходи «Я єсть народ…», «Революція на граніті», проведення свят державної та національної символіки - це ті основні форми та методи роботи, які потрібні для духовно - патріотичного виховання школярів.

Конкурси на кращий оберіг та листівку для воїна, огляд строю та патріотичної пісні, на краще виконання Гімну України, проведення військово - спортивних змагань «Нумо, козачата!», військово - патріотичну гру «Джура» є пріоритетним для військово - патріотичного виховання; виставки вишиванок з різних регіонів України, представлення матеріалів з національно - патріотичного виховання у бібліотеці. Усі заходи спрямовані на реалізацію напрямків роботи розпочинаються з підняття Прапору України та виконання державного Гімну .

Важливу роль у вивченні історії символів держави відіграє краєзнавчо - пошукова робота. У ході цієї роботи було розпочато проекти «Мої родичі - учасники Другої Світової війни та АТО», «Особистості Слобожанщини», «Козацький фольклор», «Обрядові свята українців», «Моя класна кімната - наша українська світлиця», «Історія створення Гімну, Гербу та Прапору України». Робота над ними дає можливість на конкретних фактах довести, що символи України народжені в боротьбі за незалежність, дозволяють виховувати повагу до символів нашої держави.

Виховання любові та пошани до державної символіки, ритуалів суверенної України посідає одне із важних пріоритетів у системі виховання учнів школи. Державна символіка сприяє вихованню почуття громадянства, формуванню соціально - політичної компетентності особистості в сучасному суспільстві, насамперед, політичної, правової освіченості, формуванню національної свідомості, поваги до рідної землі, народу, до своєї Батьківщини – України.

Кiлькiсть переглядiв: 7

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.